Керуючий директор Fortior піднімає питання про ризик репутаційного збитку і наслідки для розробників блокчейна.
Технологія блокчейн уже давно на слуху. Існують різні способи її застосування, наприклад, біткойн. Блокчейн і криптовалюти стали найпопулярнішими темами обговорення на Всесвітньому економічному форумі цього року і заходах, пов'язаних із ним. Загальна думка така, що технології блокчейн уже стали революційними і тенденція їхнього використання тільки зростатиме в майбутньому. Блокчейн може забезпечити такі рішення, як підтвердження транзакцій без посередників третьої сторони, використання самоздійснюваних ескроу-угод, полегшення краудфандингу тощо.
Але які ризики? Уже були випадки зламу як Bitcoin, так і Ethereum, що завдало відчутної репутаційної та фінансової шкоди зацікавленим сторонам. Жертви, звісно, мають повне право запитати: «Хто несе відповідальність?» або «До кого можна звернутися за компенсацією?».
Ви не можете подати до суду на розробників біткойна, тому що ніхто навіть не знає, хто вони такі. Не існує компанії або іншого посередника в традиційному сенсі цього слова, проти якого можна було б подати позов. Ви можете подати до суду, наприклад, на нотаріуса. Зазвичай він має страховку професійної відповідальності. Існує хоч якась державна гарантія того, що нотаріус, визнаний за законодавством окремої країни, і жертва, яка постраждала від його можливої недобросовісної роботи отримає якусь компенсацію. Але як можна покластися на програмне забезпечення, розробники якого анонімні (а відтак теоретично можуть бути ким завгодно), за якість якого немає жодних гарантій, а в разі його збоїв нікому пред'явити позов?
Саме ці питання, за оцінкою юристів Fortior, сприяють розвитку глобального регулювання розробників blockchain загалом і криптовалют зокрема. Таке регулювання, за нашою оцінкою, передбачатиме певний якісний контроль, призначатиме осіб або компанії, відповідальних за потенційні збої, і вимагатиме фінансових гарантій з боку розробників, з тим, щоб права регресу не виявилися марними. Таке регулювання, хоча воно, зі зрозумілих причин, є небажаним для розробників, забезпечить безперешкодний і надійний подальший розвиток технології, а також дасть змогу уникнути ситуацій, аналогічних «диким» банківським операціям (wild-cat banking) у США в XIX столітті.
У цьому зв'язку хочемо відзначити нещодавні події в Південній Кореї. Уряд цієї технологічно розвиненої країни втрутився, щоб забезпечити ширший нормативний нагляд за торгівлею криптовалютами з анонімних банківських рахунків. За словами джерела, такий крок було зроблено для того, щоб зупинити використання віртуальних монет для відмивання грошей та іншої незаконної діяльності. У своїй офіційній заяві уряд закликав політиків по всьому світу запровадити «більш жорстке, скоординоване регулювання торгівлі криптовалютами».
Ще одна сфера застосування технології блокчейн - комплаєнс. Під час Каспійського тижня в Давосі було висловлено припущення, що блокчейн може бути ефективно використаний банками та іншими фінансовими установами для проведення комплаєнсу. Пропозиція полягає в тому, що система випускає токени відповідності для фізичних і юридичних осіб, оцінюючи передбачуваний рівень ризику при роботі з ними на основі інформації, яку система змогла зібрати. Ідея видається чудовою. Тільки уявіть, наскільки швидшим і дешевшим може бути банківське обслуговування, якщо банкам більше не доведеться платити тисячам людей за KYC.
Але уявіть собі й можливі ризики. Що, якщо у людей схожі імена і один з них, як повідомляється, був замішаний у шахрайстві. Теоретично, в іншого може постраждати рейтинг ризику, внаслідок чого йому буде закрито доступ до банківської системи. Що якщо людина публічно звинувачує свого колегу в шахрайстві, щоб шантажем змусити його здійснити платіж, який насправді не належить шантажисту. Це також може призвести до того, що обвинуваченому буде закрито доступ до банківської системи. У традиційному середовищі людина може звернутися в банк і пояснити, що вона не той шахрай, про якого пишуть у газетах, або що звинувачення, висунуті проти неї, абсолютно необґрунтовані. Після цього банк мав би вирішити, працювати з цією людиною чи ні. Але за пропонованого «делегування» функції забезпечення відповідності програмному забезпеченню рішення банків фактично ухвалюватимуться автоматично, унаслідок чого окремі особи та компанії можуть виявитися заблокованими в системі й зазнати значних збитків просто через збої в програмному забезпеченні.
Коли поставили це запитання на Каспійському тижні, з'ясувалося, що відповіді на нього наразі немає. Відповідь така: «Так, проблема існує», але подивіться, що роблять інші. У будь-якому разі, є, наприклад, кредитні рейтингові агентства, які роблять схожі речі з блокчейном.
Компанія Fortior із цим не згодна. Кредитним агентствам часто платять ті, хто прагне отримати рейтинг. Потім вони можуть аналізувати кількісні (тобто фінансові) і якісні (наприклад, стратегічні) дані, які вони можуть отримати тільки у співпраці з тими, кого вони оцінюють. Компанії, яким присвоюється рейтинг, точно знають, який у них рейтинг, і теоретично можуть надати додаткову інформацію, яка може вплинути на їхній рейтинг. Однак банки не зобов'язані повідомляти приватним особам або компаніям, чому вони не хочуть мати з ними справу. Якщо вони не хочуть мати з ними справу, тому що вони не пройшли перевірку блокчейн комплаєнс, то компанія або приватна особа можуть навіть не знати про це. З огляду на важливість банківської системи в повсякденному житті людей, подібні питання також можуть вимагати втручання регулятора.
Fortior має великий досвід у фінансових та інших регуляторних питаннях. Хоча наразі в більшості країн відсутнє регулювання блокчейна, таке регулювання найімовірніше з'явиться в найближчому майбутньому. Розробникам блокчейна корисно передбачити це, щоб уникнути потенційно руйнівних наслідків, які регулювання цієї сфери можуть спричинити для їхніх продуктів. Якщо ви хочете обговорити з нами ваші проєкти, будь ласка, напишіть за адресою [email protected] або зв'яжіться з вашою звичайною контактною особою в Fortior.
