Ця стаття була вперше опублікована в CECCA Newsletter on Maritime Law and Commerce (випуск 14) за листопад 2018 року.
Вступ
У цій статті ми підготували короткий огляд фундаментальних змін, які блокчейн (DLT - технологія розподілених реєстрів) може внести у важливий сегмент світової економіки - шиппінг. На сьогодні понад дев'яносто відсотків (90%) світової торгівлі здійснюється морем, при цьому судна є найбільш економічно вигідним засобом пересування товарів, зокрема й через океан.[1] DLT, а точніше додатки блокчейн, перебувають на порозі проникнення в електронні та технологічні системи, а також операції, що наразі лежать в основі «джаггернаута», яким є глобальне комерційне судноплавство.
Хоча шиппінг вже є найкращим і комерційно вигідним способом транспортування товарів і сировини по всьому світу, прихильники DLT і морські експерти згодні з тим, що технологія за умови правильного використання може вдосконалити існуючі процедури перевезень шляхом поліпшення таких аспектів, як підзвітність, прозорість, відстеження, ефективність, організацію, зв'язок і, звісно, вартість.
З огляду на те, що шиппінг є одним із найстаріших способів торгівлі, не дивно, що ця галузь і донині залишається багато в чому консервативною. Більшість методів шиппінгу вже давно застаріли. Проте, морський сектор є однією з найвідоміших галузей бізнесу, яка виграє від сміливого підходу, розуміння і впровадження нового технологічного підходу, яким є DLT.
Існує низка галузей і/або процесів, укорінених у сфері шиппінгу, на які може вплинути впровадження технології блокчейн або аналогічної форми DLT. У цій статті ми не зможемо розглянути кожну з них. Однак, ми розглянемо ті, які становлять особливий інтерес після того, як торкнемося основних особливостей технології.
Що таке технологія розподіленого реєстру (DLT)?
Технологічну платформу DLT можна коротко описати як децентралізовану цифрову базу даних перевіреної і незмінної природи. Інформація записується, зберігається і передається на основі консенсусу мережі користувачів (вузлів), що складають систему, без контролюючого суб'єкта або зовнішнього впливу. Записи перевіряються шляхом консенсусу, а потім оновлюються самою мережею в режимі реального часу, що означає доступ усіх користувачів до негайного відображення стану справ з інформацією, записаною в ній.
Після перевірки інформації її маркують за часом, зберігають у «блоці» і пов'язують із попереднім блоком у ланцюзі. Блок не може бути змінений без впливу на кожен наступний блок, і для внесення змін до наявного запису потрібен консенсус більшості членів мережі.
На тлі цього лаконічного уявлення про роботу технології ми перейдемо до її потенційного застосування у світі морської торгівлі[2].
Smart контракти.
Технологія блокчейн слугує ідеальною основою для «smart контрактів» завдяки притаманним їй вбудованим функціям безпеки та децентралізації. Якщо коротко, smart контракт - це самоздійснювана форма комп'ютерного коду, виконання якого запускається при дотриманні певних попередніх умов. Традиційний «паперовий» контракт перетворюється на комп'ютерний код, який потім зберігається, тиражується, поширюється і контролюється вузлами мережі. Жодна особа не може здійснювати контроль над контрактом. На практиці в блокчейн завантажується вся документація, необхідна для здійснення угоди. У міру того як сторони ведуть переговори і виконують свої зобов'язання за контрактами, вони затверджуються системою, і угода переходить на наступний етап. У результаті виходить ефективніший і безпечніший спосіб ведення справ; така система дає змогу скоротити (або навіть усунути) людський фактор і необхідність у посередниках, одночасно шифруючи всю інформацію для забезпечення безпеки угоди.
Як простий приклад розглянемо контракт на купівлю судна. Усі угоди, що стосуються угоди (лист про наміри, гарантія повернення грошей, контракт на будівництво судна), зберігатимуться в блокчейні. Будівельник фіксуватиме прогрес у процесі будівництва судна в системі, при цьому після досягнення кожного етапу будівництва буде проводитися відповідна частина оплати. Покупець отримував би квитанцію на кожен такий платіж. Якщо побудоване судно успішно завершує ходові випробування, остаточний платіж здійснюють після здачі судна і передання забудовником права власності на судно покупцеві (за допомогою електронного ключа). Якщо випробування не завершені успішно або контракт розірвано, покупцеві може бути повернута сума відповідно до умов контракту.[3] Блокчейн може також фіксувати додаткову важливу інформацію, як-от деталі, використані в процесі будівництва судна (для забезпечення відповідності очікуваним стандартам і умовам контракту), і результати інспекцій.
У smart-контракті використовується базовий принцип «якщо/то»; у наведеному вище прикладі, якщо будівельник поставить судно (відповідно до умов контракту, підтверджених результатами ходових випробувань), то оплата буде автоматично знята. Ніхто не може контролювати або змінювати контракт після його програмування - це повністю прозорий процес. Результатом є укладення угоди в більш короткі строки, що економить час і витрати, а також є більш безпечним і надійним.
Правові аспекти
Було створено кілька проєктів і партнерств з метою використання та адаптації технології для позитивного впливу на морський сектор.[4] Незважаючи на це, щодо широкого поширення технології та smart контрактів, як і раніше, є низка побоювань, зокрема й відсутність регулювання на правовому (державному) рівні та традиційний підхід у галузі шиппінгу. Однак ці питання виходять за рамки цієї статті.
Насамперед, як уже зазначалося раніше, смарт-контракт заснований на традиційному паперовому договорі. Тому важливість наявності надійної юридичної угоди, яка має бути перетворена в код, очевидна. Незалежно від цього, навіть якщо договір правильно складено на папері, безсумнівно, виникнуть проблеми, якщо буде допущено помилки під час кодування договору. Як уже було сказано, смарт-контракт буде виконуватися самостійно і не може бути зупинений при виконанні запрограмованих умов. З юридичного погляду, сторона договору, яка постраждала через помилку в системі, повинна буде подати позов не тільки проти контрагента, який отримав вигоду з цієї помилки (можливо, не з власної вини)[5], а й проти програміста договору, який помилився в процесі кодування.
Виникають і більш конкретні питання. Якщо повернутися до попереднього прикладу smart контракту, що регулює купівлю судна, то одразу ж постає питання, що заслуговує на розгляд, - це випадок, коли судно, хоча й сертифіковане як мореплавне та таке, що чудово показало себе під час ходових випробувань, тоне незабаром після успішного передання покупцю (у цей час мала бути здійснена повна оплата). Припустимо, що причиною цього є прихований дефект, який не був виявлений під час випробувань. Покупець, безсумнівно, вимагатиме відшкодування збитків від забудовника, однак важко уявити, що це можна передбачити за допомогою smart контракту. Один з аргументів, який може бути висунутий, полягає в тому, що купівельна ціна має бути передана в умовне зберігання та заморожена на певний період часу (наприклад, на строк, передбачений договором для пред'явлення претензій до суднобудівника), щоб у разі настання такої події покупець міг автоматично відшкодувати ціну (або її частину). Однак на практиці це просто нездійсненно, оскільки в такій капіталомісткій галузі, як суднобудування, будівельнику будуть потрібні кошти для ведення бізнесу; не можна очікувати, що він заморозить такі кошти. Ба більше, прихований дефект не є простим фактом, який може бути перевірений в односторонньому порядку покупцем або призначеними ним інспекторами. У підсумку, найімовірніше, сторонам доведеться звернутися до суду або арбітражу в традиційний спосіб.
Висновок
Хоча технологія блокчейн і smart-контракти, безсумнівно, мають потенціал для позитивної фундаментальної зміни підходів до шиппінгу та впливу на морську галузь, щодо їх практичного застосування залишаються невизначеності та обмеження. Якщо залишити осторонь питання регулювання на державному рівні, які виходять за рамки цієї статті, генезис smart-контракту, безсумнівно, корениться в традиційних юридичних документах. Тому важливість наявності сильної команди юристів, здатної надати підтримку зацікавленим сторонам, починаючи зі складання проєкту договору, що має бути перетворений на код, і закінчуючи наданням допомоги в мирному чи, можливо, спірному розв'язанні питань у разі виникнення розбіжностей, має залишатися в центрі уваги сторін, які уклали угоду.
Про Fortior Law
Fortior law - це бутикова фірма, розташована в самому серці Європи в Женеві, Швейцарія. Фірма пропонує комплексні юридичні послуги в галузі шиппінгу та торгівлі товарами. Ми тісно співпрацюємо з поважними клієнтами з Європи та Центральної Азії. Наші юристи мають кваліфікацію в декількох юрисдикціях і вільно володіють кількома мовами. Ми також спеціалізуємося на вирішенні спорів в арбітражних і судових розглядах за англійським правом. Якщо ви вважаєте, що ми можемо бути корисні вашому бізнесу, зв'яжіться з нами за адресою [email protected]. Ми будемо раді допомогти вам.
[1] Сторінка Міжнародної морської організації (IMO) на сайті UN-Business Action Hub:<https://business.un.org/en/entities/13> від 7 вересня 2018.
[2] Для зручності ми називатимемо технологію «блокчейн» у цій статті, як найбільш широко відому форму DLT.
[3] Це спрощений приклад контракту, наведений для зручності, оскільки суднобудівні контракти за своєю природою є складними.
[4] Наприклад, підприємство Maersk та IBM, Tradelens, спрямоване на поліпшення сфери контейнерних перевезень, та консорціум Maritime Blockchain Labs за участю низки ключових гравців, що тестує застосування технології в бункерній галузі.
[5] Якщо, звісно, така сторона не погодиться добровільно усунути проблему, а також виникає питання, як це буде зроблено.
