Що таке судовий наказ про розкриття інформації?
Судовий наказ про розкриття інформації (Norwich Pharmacal Order, NPO) — це правовий механізм, що дозволяє заявнику зобов’язати третю сторону розкрити інформацію, якщо ця сторона, свідомо чи несвідомо, була залучена до протиправних дій або сприяла їхньому вчиненню. Цей принцип був встановлений у прецедентній справі Norwich Pharmacal Co. v Customs and Excise Commissioners [1974] AC 133.
На відміну від стандартних судових наказів про розкриття інформації, NPO є засобом захисту в рамках права справедливості і може застосовуватися до або поза межами традиційного судового розгляду. Такі накази запитуються проти третіх осіб, які не є сторонами основного спору, але володіють інформацією, необхідною для захисту прав заявника. Суд видає такі накази з обережністю і лише тоді, коли це є необхідним в інтересах правосуддя.
Коли використовується судовий наказ про розкриття інформації?
Судові накази про розкриття інформації застосовуються для встановлення особи правопорушника, відстеження активів або отримання інформації, необхідної для пред’явлення юридичних вимог. Вони особливо ефективні у випадках, коли треті сторони, такі як банки чи інтернет-провайдери, володіють релевантною, але конфіденційною інформацією.
Банки часто стають об’єктами заяв на NPO у справах про шахрайство, оскільки вони зберігають ключові дані про рахунки, які використовуються для переведення або розпорошення викрадених коштів. Жертви шахрайства використовують NPO для відстеження руху активів і встановлення осіб, причетних до їхнього приховування.
NPO часто застосовуються для ідентифікації осіб, які розміщують наклепницький або незаконний контент в інтернеті. У таких випадках інтернет-провайдерів або власників вебсайтів можуть зобов’язати розкрити інформацію про користувача за IP-адресою.
NPO також використовуються для відстеження джерел контрафактної продукції або порушень прав інтелектуальної власності, зокрема порушень авторських прав або незаконного використання торговельних марок. Такі накази можуть зобов’язувати третіх осіб, які отримували конфіденційну інформацію, розкрити джерело витоку.
Крім того, NPO можуть бути спрямовані до земельного кадастру для з’ясування, чи були викрадені кошти використані для придбання нерухомості, а також для встановлення власника певних активів.
NPO часто застосовуються в міжнародних спорах, якщо правопорушення пов’язане з Великою Британією, і інформація, якою володіють британські організації, є вирішальною. Їх зазвичай запитують на досудовій стадії, щоб допомогти заявнику сформулювати позов або визначити належних відповідачів.
Критерії для видачі судового наказу про розкриття інформації
Для отримання NPO заявник повинен відповідати ряду критеріїв.
По-перше, заявник повинен довести, що у нього є переконливі аргументи на користь існування протиправних дій. Недостатньо просто стверджувати, що було скоєно правопорушення; необхідно надати обґрунтовані докази. Прикладами таких порушень є шахрайство, порушення прав інтелектуальної власності або розпорошення активів.
Наступним кроком є доведення того, що відповідач був залучений у протиправні дії, навіть якщо він не знав про це. Це означає, що його участь сприяла чи дозволила вчинення правопорушення. Прикладами можуть бути банк, через який проводилися шахрайські транзакції, або інтернет-провайдер, який зберігає дані користувачів, що можуть ідентифікувати порушника. Однак NPO не може бути видано проти особи, яка просто є свідком правопорушення або чия участь є випадковою.
Крім того, відповідач повинен володіти інформацією або документами, які мають критичне значення для ідентифікації правопорушника, відстеження активів або подання позову. Наприклад, банк може володіти даними про фінансові транзакції, а інтернет-провайдер – IP-адресами, пов’язаними з анонімними правопорушниками.
Важливо пам’ятати, що заявник, який подає запит на NPO, повинен довести, що цей наказ є необхідним і пропорційним обставинам справи. Суд має переконатися, що вимога про розкриття інформації є справедливою та обґрунтованою, а не що заявник міг би отримати цю інформацію іншими способами, наприклад, шляхом подачі запиту на розкриття інформації перед поданням позову відповідно до Цивільно-процесуальних правил або через внутрішнє розслідування.
Однак NPO не розглядається як засіб крайньої необхідності, і його застосування не залежить від попереднього вичерпання інших варіантів.
Обов’язки сторони, яка подає запит на NPO
Заявник, який добивається отримання NPO, повинен дотримуватись певних вимог.
Найважливішою вимогою є надання повної та відвертої інформації (full and frank disclosure). Це означає, що заявник зобов’язаний надати суду не лише аргументи та докази на підтримку свого клопотання, але й будь-яку інформацію, яка може свідчити проти видачі такого наказу. Невиконання цього зобов’язання може призвести до скасування NPO, навіть якщо він уже був виданий.
Друга загальна вимога – зобов’язання щодо відшкодування збитків (cross-undertaking in damages). Якщо згодом буде встановлено, що NPO не мав бути виданий, заявник зобов’язаний компенсувати відповідачу та будь-яким невинним третім особам понесені збитки. Наприклад, це може стосуватися випадків, коли конфіденційна або особиста інформація стала загальнодоступною. Заявник також повинен довести, що він фінансово спроможний виконати це зобов’язання у разі його виникнення.
Нарешті, заявник, який подає запит на NPO, зазвичай зобов’язаний відшкодувати витрати відповідача, пов’язані з розглядом заяви та виконанням судового наказу. Як правило, такі витрати є незначними, якщо запитувана інформація може бути легко надана. Крім того, заявник зазвичай самостійно покриває власні витрати на подання заяви про видачу NPO. Це відрізняється від загального принципу цивільного судочинства, згідно з яким програвша сторона оплачує судові витрати переможця.
Однак у подальшому судовому процесі ці витрати можуть бути відшкодовані за рахунок правопорушника.
Процедура подання заяви на NPO
Заява на отримання NPO може бути подана в межах уже існуючого судового розгляду або до його початку. Якщо NPO запитується до порушення судового провадження, заявник має визначити, в якому суді відбуватиметься подальший розгляд справи, і подати заяву до цього ж суду. Найчастіше такі заяви подаються до одного з підрозділів Високого суду Англії та Уельсу. Якщо ж судове провадження вже розпочато, відповідач повинен бути формально залучений до процесу для розгляду заяви про видачу NPO.
Заявник повинен підготувати та подати до суду заяву, яка включає свідчення, що описують обставини, які стали підставою для подання заяви, та обґрунтовують відповідність критеріям для видачі NPO. Також до суду необхідно подати проєкт судового наказу, який суд розглядатиме для затвердження.
У більшості випадків відповідачу направляється повідомлення про подання заяви. Такий підхід використовується, коли очікується, що відповідач, наприклад, організація, добровільно надасть запитувану інформацію.
Однак у певних ситуаціях заява може бути подана без повідомлення відповідача. Це можливо, якщо є ризик, що відповідач може попередити правопорушника про подання заяви. У таких випадках можна також запросити судову заборону на розголошення, щоб запобігти передачі інформації третім особам. Наприклад, у справах про шахрайство є ризик, що викрадені активи будуть розпорошені, якщо відповідача заздалегідь попередять про подання заяви. Це потребує термінових дій без попереднього повідомлення.
Якщо відповідачу направляється повідомлення про подання заяви, заявник повинен вжити заходів, щоб уникнути витоку інформації до правопорушника. Серед таких заходів проведення закритих судових засідань, тимчасове обмеження доступу до судових матеріалів, використання ініціалів замість реальних імен у судових документах. Суд також може видати заборону на розголошення, яка забороняє відповідачу розповідати третім особам про сам судовий процес або про існування NPO, за винятком їхніх юридичних радників.
Після подання заяви суд призначає дату слухання. Однак, якщо справа не є терміновою, заявник може попросити суд розглянути заяву на підставі письмових матеріалів без проведення усного слухання.
Тривалість слухання залежить від складності справи. Суд враховує кількість відповідачів, наявність заперечень з боку відповідачів, а також обсяг поданих доказів.
Нарешті, заявник може включити витрати на отримання NPO до позову проти правопорушника, щоб у подальшому стягнути їх у судовому порядку. Однак якщо згодом буде встановлено, що NPO не мав бути виданий, заявник зобов’язаний компенсувати відповідачу та будь-яким невинним третім особам понесені збитки, зокрема покрити судові витрати відповідача, пов’язані зі спробами оскаржити NPO.
Що відбувається після видачі NPO
Після видачі NPO він має бути вручений відповідачу. Спосіб вручення може варіюватися, і в деяких випадках суд дозволяє електронне вручення. Якщо NPO було видано без повідомлення відповідача, разом із наказом йому повинні бути надані повні відомості про те, що було сказано під час судового засідання.
Відповідачу встановлюється строк, протягом якого він зобов’язаний надати інформацію, зазначену в NPO. Зазвичай цей строк становить 28 днів.
Важливо пам’ятати, що інформація, отримана заявником у межах NPO, може використовуватися лише в тих судових розглядах, які були зазначені під час подання заяви. Якщо та ж інформація необхідна для інших цілей, слід подати окреме клопотання до суду для отримання дозволу на її використання. Наприклад, це може бути необхідно у випадках приватного кримінального переслідування або в межах пов’язаного кримінального розслідування.
Альтернативи NPO
Однією з альтернатив NPO є наказ Bankers Trust. Цей судовий наказ зобов’язує фінансову установу, наприклад банк, розкрити інформацію, яка може допомогти встановити місцезнаходження активів до їх розпорошення, переміщення або витрачання. Так само, як і NPO, наказ Bankers Trust може бути виданий без повідомлення відповідача.
Ключова відмінність між NPO та наказом Bankers Trust полягає в їхньому призначенні. NPO використовується для встановлення особи правопорушника та отримання доказів правопорушення, тоді як Bankers Trust застосовується для захисту майнових прав особи, у якої був вилучений певний актив, з метою запобігання його втраті.
Висновок
NPO є цінним інструментом для отримання даних від третіх осіб у випадках, коли таке розкриття є критично важливим для просування судового розгляду. Однак, зважаючи на їхній втручальний характер, заяви на отримання NPO повинні бути ретельно підготовлені з урахуванням високих вимог суду.
Особам, які розглядають можливість подання заяви на NPO, рекомендується звернутися за юридичною консультацією, щоб забезпечити належне управління процесом. Fortior Law має значний досвід у поданні заяв на отримання NPO в Англії та на Кіпрі і може надати комплексну правову підтримку.
