Договори фрахтування (чартери) та їх види

Чартер (договір фрахтування) — це угода, за якою судновласник передає судно або його частину (наприклад, частину палуби) в оренду для перевезення вантажу фрахтувальником за плату.

У статті ми розглянемо основні види чартерів.

Тайм-чартер

Тайм-чартер — фрахтувальник орендує судно з екіпажем (капітаном та командою) на певний час. Строк оренди встановлюється в чартері.

Судновласник оплачує роботу екіпажу, провізію, страхування, ремонт судна. Фрахтувальник оплачує паливо та портові збори.

У тайм-чартері плата за користування судном називається хаєр (hire). Фрахтувальник не оплачує хаєр за час, коли неможливо було використовувати судно для перевезення вантажу: аварія, страйк або погана погода. Такий час називається офф-хаєр (off-hire).

Фрахтувальник вирішує комерційну долю судна: куди їхати і що перевозити, чи передавати судно в суборенду. тощо. Розглянемо на прикладі:

Служба таксі «Пірат» передає Джеку Горобцю в оренду автомобіль «Чорна Перлина» разом із водієм на місяць. Джек самостійно вирішує, куди водієві їхати та що перевозити. Щомісяця Джек оплачує лише паливо та вносить орендну плату, тоді як «Пірат» платить водієві та покриває витрати на ремонт автомобіля. Іноді Джек передає автомобіль в суборенду капітанові Барбосі.

На практиці право користування судном не є абсолютним — чартери обмежують географію пересування судна та вид вантажів, які можна перевозити.

Різновидом тайм-чартеру є тріп-чартер. Тріп-чартер укладається короткостроково для перевезення конкретного вантажу за конкретним маршрутом, наприклад: 10, 000 мт пшениці з Лондона до Нью-Йорка.

Стандартні проформи тайм-чартерів: BALTIME 2001, NYPE 93, 2015 та SHELLTIME 4.

Бербоут-чартер

По бербоут-чартеру (він же - "дімайз-чартер") судновласник передає судно в оренду, але на цей раз без команди. Фрахтувальник самостійно організовує всі процеси: наймає капітана та екіпаж, забезпечує їх провізією, здійснює технічне обслуговування судна та оплачує операційні витрати.

Чорна Борода має 30 автомобілів. Щоб заробити, Чорна Борода передає їх у оренду службі таксі «Пірат». Останній самостійно організовує перевезення: наймає водіїв, встановлює умови та тарифи таксі, оплачує бензин та технічне обслуговування, гараж та рекламу.

Крім різниці в комерційних умовах, тип чартеру має значення в контексті юридичної відповідальності. Припустимо, капітан погодився відвантажити товар без пред'явлення оригіналів коносаменту. Пізніше особи, які мали оригінали, звертаються з претензією до судна у зв'язку з неправомірним відвантаженням. Хто відповідатиме: фрахтувальник чи судновласник?

Відповідь проста: якщо судно орендується на умовах бербоут-чартеру, то відповідальність несе фрахтувальник, адже це він найняв капітана, який прийняв таке рішення; якщо ж на умовах тайм-чартеру – тоді судновласник, оскільки капітана найняв він.

Стандартна проформа бербоут-чартеру: BARECON 2001, 2017.

Рейсовий чартер

Рейсовий чартер — оренда судна або частини суднових приміщень для перевезення конкретного вантажу за попередньо погодженим маршрутом.

За перевезення вантажу рейсовим чартером фрахтувальник платить судновласнику фрахт. Розмір фрахту може бути фіксованим (lump-sum), або його розмір може встановлюватися залежно від кількості завантаженого вантажу (наприклад, $50 за тонну). Інші витрати оплачує судновласник.

Джек замовляє таксі від служби «Пірат», щоб дібратись від Тортуги до Ямайки. Все, що йому треба зробити — це сісти в таксі. Усім іншим займається «Пірат»: платить за паливо, за ремонт автомобіля, тощо.

Рейсовий чартер можуть укладати також для виконання послідовних рейсів — коли сторони домовляються про повторні рейси на тих самих умовах.

Джек домовився з «Піратом», що той відвозитиме Джека на роботу вранці і забиратиме ввечері впродовж місяця. За це Джек оплачуватиме встановлений тариф.

У випадку з послідовними рейсами, для підрахунку демереджа та диспачу кожен рейс розглядатиметься як окремий.

Стандартні проформи рейсових чартерів: Gencon 1994, Synacomex 2000, SHELLVOY 6.

Слот-чартер

Цей вид чартеру використовується в контейнерних перевезеннях. Слот-чартер передбачає, що фрахтувальник орендує місця на судні (слоти) для перевезення контейнерів. Слот-чартер поєднує в собі особливості рейсового та тайм-чартеру: орендується частина судна на довгостроковій основі.

Стандартна проформа слот-чартеру: SLOTHIRE.

Судновласник (Shipowner), Зареєстрований власник (Registered owner), Судновласник, що розпоряджається судном (Disponent owner) та Основний фрахтувальник (Head Charterer)

У шипінгу судно може неоднаразово передаватися в суборенду. Внаслідок цього виникає питання, хто ж є судновласником. На практиці важливо розрізняти такі поняття:

Head Charterer – перший фрахтувальник, тобто особа, яка орендувала судно у зареєстрованого власника. Якщо потім він передає це судно в суборенду, всі наступні орендарі називаються фрахтувальниками.

Судновласник може бути або зареєстрованим судновласником (Registered owner), або фактичним судновласником (Disponent owner).

Registered owner – компанія, на яку юридично зареєстровано судно.

Disponent owner – компанія, яка фактично розпоряджається судном. Це фрахтувальник по бербоуту, тайм або рейсовому чартеру.

Міжнародна юридична фірма Fortior представляє клієнтів в англійських судах та арбітражах з шипінгових спорів, а також спорів у міжнародній торгівлі. Команда Fortior представлена ​​англійськими соліситорами та юристами, кваліфікованими в інших юрисдикціях (Нью-Йорк, Швейцарія, Мальта, Італія, Грузія, Україна, Киргизстан). Офіси Fortior розташовані в Женеві, Абу-Дабі та Києві.

Цю статтю підготували голова українського офісу Fortior Law Данило Христич, юрист Сергій Платонов та молодший юрист Яна Здіорук.