Сталійний час (“laytime”, сталія) – це час, протягом якого судно має бути навантажене або розвантажене. Демередж – це компенсація за порушення сталійного часу.
Для розрахунку сталії необхідно визначити:
- початок відліку;
- тривалість;
- періоди, які не включаються до розрахунку.
Початок відліку сталії
Відлік сталійного часу починається після подачі дійсного (валідного) ноутісу про готовність судна (Notice of Readiness; NOR). NOR вважатиметься дійсним, якщо судно:
- прибуло у визначене чартером місце (порт або конкретний причал у порту) протягом узгодженого сторонами строку (laydays), та
- готове до навантаження за всіма показниками (трюми очищені від попереднього вантажу, судно пройшло митний контроль, тощо).
Чартер може визначати додаткові умови, коли судно вважається "таким, що прибуло". Наприклад:
- WIPON (Whether In Port Or Not) - в порту чи ні
- WIBON (Whether In Berth Or Not) - біля причалу чи ні
- WICCON (Whether Customs Cleared Or Not) - пройшло митний контроль чи ні
- WIFPON (Whether In Free Pratique Or Not) - дозволена вільна практика чи ні
Як правило, чартер додатково встановлює час для подачі валідного NOR.
При цьому, якщо NOR поданий за межами вказаного часу, він вважатиметься поданим в найбільш ранній момент, коли міг би бути поданий:
Момент відліку сталії після подачі валідного NOR також вказується у чартері.
Таким чином, якщо нотіс подано в понеділок до 12:00 ранку, то сталія починає рахуватися з 13:00 того ж дня. Але якщо нотіс поданий у понеділок о 12:01 – сталія рахуватиметься з вівторка 8:00 ранку.
Тривалість
Сталійний час триває безперервно, доки виконуються вантажні роботи, або доки він не закінчиться.
Є кілька видів сталійного часу:
- фіксований;
- калькульований;
- інший (“Custom of the port”, “Customary despatch”, “Fast as can” тощо).
Перший вид: у чартері встановлюється, скільки днів/годин відведено на навантаження та/або розвантаження, наприклад «20 годин на навантаження та 30 годин на розвантаження».
Другий вид: вказується норма навантаження, тобто обсяг вантажу, який повинен вантажитися за певний час на судно (можна також вказувати норму на «робочий люк»). У цьому випадку, щоб порахувати сталію, треба розділити загальну кількість вантажу на норму навантаження.
Якщо виходить неціле число, тоді переводимо його у дні, години та хвилини:
Третій вид непоширений через його невизначеність. Наприклад, застереження Custom of the port передбачає, що розрахунок тривалості сталії здійснюється за звичаями конкретного порту. З рештою застережень у цій групі загальне правило таке, що тривалість сталії має бути розумною для конкретного випадку.
Що не відноситься до сталії?
Якщо сторони хочуть виключити певний час зі сталії, вони повинні прямо вказати про це в чартері. Зазвичай передбачають, що сталійний час переривається у таких випадках:
- Погодні умови. “WWD” (weather working day) передбачає, що час, втрачений через призупинення навантаження по причині поганих погодних умов, не входить до сталії
- Вихідні та свята. “SHEX” (Sundays and Holidays Excepted) передбачає, що в сталію не включається час робіт, що виконувались у неділю та свята
- Час, витрачений на переміщення судна від причалу до причалу
- Страйки
- Інші
Демередж та диспач
Якщо сталійний час закінчився, а навантаження ще не завершено – фрахтувальник платитиме демередж. Якщо навантаження закінчилося до спливу сталійного часу, тоді фрахтувальник отримує винагороду – диспач.
Розмір демереджу встановлюється в контракті (наприклад, USD 5,000 per day pro rata). Ставка диспача, за загальним правилом, становить ½ ставки демереджа. Контракт може передбачати, що диспач не сплачується.
У торгових контрактах (CIF та FOB) ставка демереджа може не вказуватись, а відсилати до чартеру. У таких випадках покупець на CIF або продавець на FOB бере на себе додатковий ризик, оскільки при укладенні контракту не може ознайомитись з чартером. У цьому випадку розумно встановити максимальну ставку демереджу (demurrage as per charterparty but max USD 5000).
Головне правило по демереджу – одного разу на демереджі – назавжди на демереджі (once on demurrage always on demurrage): якщо судно стало на демередж, до демереджу не застосовуються застереження-виключення, які застосовуються до сталії.
Правило "одного разу на демереджі – назавжди на демереджі" може не застосовуватись тільки коли простій викликаний діями судна, капітана або екіпажу.
Детеншен
Якщо фрахтувальник затримує судно після закінчення навантаження або розвантаження, то платить детеншен. Демередж відрізняється від детеншена тим, що сторони наперед узгоджують цей збиток та визначаються його розмір (ставку) у торговому контракті або чартері. Судновласник не може вимагати будь-які інші збитки, крім тих, що передбачені контрактом.
Розмір детеншена не передбачається (обмежується контрактом) і може включати будь-які збитки, пов'язані із затримкою судна.
Сплата детеншена також можлива, якщо контракт не передбачає сплати демереджа за простій судна. Проте такі ситуації трапляються не часто.
Претензії щодо демереджу
Для пред'явлення вимог щодо демереджу, потрібні такі документи:
- Інвойс
- Калькуляція демереджу (таймшит)
- Нотіс про готовність судна (NOR)
- Звіт про навантаження (Statement of Facts)
Чартер або контракт можуть встановлювати додаткові документи. Загальний термін пред'явлення претензій по англійському праву – 6 років з моменту виникнення вимоги. Однак часто райдери до чартеру передбачають, що претензії щодо демереджу повинні подаватись не пізніше 60 днів з дати закінчення розвантаження.
Якщо строк пред'явлення претензії пропущений хоча б на день, право вимоги вважається втраченим. Те саме може стосуватися випадків, коли претензія подана вчасно, але до претензії не були додані всі документи, передбачені контрактом.
Якщо фрахтувальник або контрагент відмовляється оплачувати демередж добровільно, його можна стягнути в арбітражі відповідно до умов чартеру або контракту. В окремих статтях ми розповідаємо про порядок стягнення у LMAA, GAFTA та FOSFA.
Контейнерний демередж та детеншен
Від демереджу слід відрізняти контейнерний демередж. Останній використовується в контейнерних перевезеннях і означає плату за простій контейнера. До контейнерного демереджу не застосовуються вищезгадані правила, він регулюється простіше.
Після розвантаження контейнера в порту, клієнт лінії зобов'язаний забрати свій вантаж і повернути очищений контейнер. Кожна лінія встановлює свій строк на повернення. Цей строк називається "вільним часом" (free time). Контейнерний демередж – це компенсація за затримку контейнера в порту або терміналі понад строк, встановлений вільним часом. Якщо клієнт забирає контейнер із порту, але не повертає його вчасно, то платить контейнерний детеншен. Контейнерний демередж та детеншен нараховуються за кожну добу відповідно до ставок лінії. Тарифи часто передбачають прогресивну шкалу компенсації: чим довше затримано контейнер, тим більшою буде плата за добу.
