Нижче представлено другу частину детективної саги «Продавцю на FOB. Що робити при розвантаженні товару без оплати?». Тут ми розповідаємо, що порушувати контракт – це не завжди погано.
Суть спору
ОілТрейд (Продавець) уклав FOSFA-контракт на продаж олії з Ефіром (Покупець). Оплата – "cash against documents". Право власності на товар переходить після повної оплати.
Ефір перепродав товар третій стороні (Номакс) по скан-копіям документів, але при цьому гроші ОілТрейду не заплатив. Потім Ефір проінструктував судновласника розвантажити товар у Роттердамі Номаксу. Незважаючи на те, що оригіналів коносаментів Ефір і Номакс не мали, судновласник розвантажив товар на підставі гарантійного листа від Ефіру (letter of indemnity).
Спроби ОілТрейду мирно врегулювати спір успіху не мали. Тоді ОілТрейд заарештував вантаж у Роттердамі (оскільки право власності не перейшло до Ефіру) і судно на Мальті (за неправомірне розвантаження без оригіналів коносаментів), щоб змусити всі сторони вийти на переговори.
В результаті Номакс погодився компенсувати ОілТрейду вартість прийнятого вантажу. Фактично Номакс заплатив за вантаж двічі: спочатку Ефіру, а потім ОілТрейду. Проте, у ОілТрейда ще залишалися вимоги до Ефіру: (i) збитки за неоплату товара (різниця між контрактною та ринковою ціною) та (ii) збитки за недовантажену частину товару.
FOSFA
ОілТрейд подав позов до FOSFA. Ефір заявив зустрічний позов, вимагаючи компенсувати збитки, яких він нібито зазнав у результаті неправомірно накладених арештів.
Головним аргументом Ефіру було те, що проформа договору FOSFA інкорпорувала застереження Scott v Avery, яке забороняє сторонам звертатися за арештами до того, як трибунал у FOSFA розгляне відповідний спір. Це застереження містять усі проформи контрактів FOSFA.
З цього приводу позиція ОілТрейду була наступна:
- застереження Scott v Avery не поширювалася на арешт судна, оскільки він був накладений у контексті спору ОілТрейд – судновласник, а не контрактного спору між ОілТрейд – Ефір;
- Ефір не довів збитків, які він нібито зазнав через арешт вантажу.
Позов був задоволений. Суд також встановив, що арешт вантажу дійсно порушував застереження Scot v Avery, однак це не потягнуло обов'язку ОілТрейду компенсувати збитки Ефіру через їх недоведеність останнім. Суд також погодився з ОілТрейд, що застереження не поширювалося на арешт судна.
Висновок
Існують ситуації, коли потрібно порушити договір, щоб належним чином захистити свої інтереси. Ще є ситуації, коли простіше зажадати борг не з боржника безпосередньо, а з кінцевого покупця, якому боржник перепродав вантаж.
Якби ОілТрейд йшов класичним шляхом для стягнення коштів через FOSFA, без арештів, то на момент рішення стягувати з Ефіру не було б нічого — гроші були б виведені. ОілТрейд мав би рацію «на папері», але втратив би US$2 млн.
У випадку арештів, ОілТрейд вийшов на переговори з Номаксом з позиції сильної сторони: вантаж заблокований, як наслідок — Номакс не може виконати контракт зі своїм покупцем; судно заблоковане - судновласники зазнають збитків по простою і тиснуть на Номакс, як на фрахтувальника, щоб питання швидше вирішилося.
З іншого боку, був ризик, що Ефір у FOSFA стягне збитки за неправомірні арешти. Однак тут логіка ОілТрейда була така:
- у разі, такі збитки не перевищать суму збитків ОилТрейда, що він пред'являв Ефіру в арбітражі;
- у кращому — Суд прийде до думки, що збитків Ефір взагалі не зазнав, а позов ОілТрейда буде задоволений (як і сталося).
Над справою працювали голова українського офісу Fortior Law Данило Христич, юристи Сергій Платонов, Єлизавета Головань, Яна Здіорук та радник Джайлс Сюереб.
