Вступ
Ця стаття для тих, хто втратив бізнес або активи на територіях, окупованих Росією. У ній розглянуті механізми стягнення збитків з Росії: процес в українському суді та в міжнародному інвестиційному арбітражі. Прочитавши цю статтю, ви зможете визначити механізм, який підходить вам більше.
Порівняння здійснювалося за такими критеріями:
- доступні засоби правового захисту;
- вартість/тривалість процесу; і
- можливість виконання рішення за кордоном.
Засоби правового захисту в національних судах
В Україні є ряд процесуальних перешкод щодо стягнення збитків з Росії.
Кримінальний процес не може бути розпочатий проти Росії, оскільки закон передбачає можливість відкриття кримінального провадження виключно проти фізичної особи.
Цивільний кодекс України передбачає, що особа може вимагати відшкодування моральної шкоди та збитків за втрачене майно/дохід. Є рішення українського суду проти Росії, прийняте на користь власника квартири щодо відшкодування орендної плати, недоотриманої через російську окупацію території. На сьогодні подібні судові рішення приймалися лише на користь фізичних осіб. Чи може бути прийняте таке рішення на користь компанії наразі не відомо. І хоча готовність українських судів приймати рішення про стягнення збитків з Росії очевидна, правове обґрунтування таких рішень є неоднозначним та може викликати сумніви на етапі їх виконання за кордоном.
Ще одна перешкода — концепція суверенного імунітету, яка унеможливлює звернення з позовом проти держави в національний суд іншої держави. Українські суди вже в багатьох рішеннях підтримали позицію, відповідно до якої Росія не може користуватися своїм суверенним імунітетом для цілей цивільного судового процесу, з огляду на розв'язання нею повномасштабної війни проти України.
Отже, єдиною встановленою процедурою стягнення збитків з Росії в українських судах є цивільний позов фізичної особи проти Росії. Можливо, незабаром з’являться інші підстави для позовів, цивільних або кримінальних. Однак, на сьогодні не можна бути впевненим у тому, що такі позови компаній будуть задоволені, або що судові рішення за результом розгляду таких справ можуть бути виконані за кордоном.
Засоби правового захисту в інвестиційному арбітражі
В інвестиційному арбітражі інвестор може вимагати від Росії компенсацію за експропріацію активів або відшкодування збитків, завданих його бізнесу на території, яка знаходилась під фактичним контролем Росії. Наприклад, компанія, яка володіла землею, тракторами та зерном на території Донецької області до її окупації, може вимагати компенсацію за викрадене зерно та трактори, а також за прибуток, який би вона могла отримати від використання землі, якби вона не знаходилась під окупацією.
Проте є певні обмеження. По-перше, не можна вимагати відшкодування моральної шкоди, за завдані тілесні ушкодження або за втрату особистого майна, оскільки це не є "інвестиціями" за змістом інвестиційної угоди між Росією та Україною. Якщо російські окупанти зруйнували ваш приватний будинок або вкрали ваш автомобіль у Сєвєродонецьку, ви не можете вимагати відшкодування цієї шкоди в інвестиційному арбітражі.
По-друге, не можна вимагати компенсації за збитки, завдані на території України внаслідок ракетних або артилерійських обстрілів Росії. Для інвестиційного позову необхідно, щоб збитки були завдані на території, яка знаходилась під фактичним контролем Росії. Юристи працюють над тим, аби пом’якшити це правило, і дозволити інвесторам отримувати компенсацію за збитки нанесені Росією на території, яка була під її вогневим контролем – тобто збитки спричинені російськими обстрілами.
По-третє, французький суд виніс рішення в кримській справі про оскарження Росією рішення інвестиційного арбітражу ("Ощадбанк проти Російської Федерації") щодо неможливості вимагати компенсацію за втрату інвестицій, здійснених до 1998 року – тобто до набуття чинності інвестиційної угоди між Росією та Україною. Це рішення не остаточне – інвестор вирішив оскаржувати його. Ймовірно, у майбутньому час, коли були здійснені інвестиції, не відіграватиме суттєвої ролі.
У так званих "кримських справах" Росія стверджувала, що інвестиційні трибунали не мали юрисдикції розглядати спори, оскільки інвестиції були здійснені українцями на території України, і тому інвестиційна угода між Росією та Україною не застосовується. Такі аргументи Росії були одностайно відхилені інвестиційними трибуналами, а також національними судами в Швейцарії, Нідерландах та інших країнах.
Витрати/тривалість національного розгляду
Розгляд справи в українському суді може бути не дорогим. Максимальний розмір судового збору в Україні становить приблизно 23,500 доларів США. Юристи можуть запропонувати вести справу на основі фіксованої оплати, погодинних ставок або договору на підставі відшкодування збитків, тому в деяких випадках може бути не потрібно нічого платити, доки рішення не буде прийняте на користь позивача.
Тривалість розгляду справи в національному суді може коливатись від кількох місяців до кількох років, в залежності від обставин конкретної справи.
Витрати/тривалість інвестиційного арбітражу
Інвестиційний арбітраж є дорожчим та займає більше часу, ніж розгляд справи в українському суді. Українські інвестори, які втратили свої інвестиції через війну Росії проти України, можуть звернутися до арбітражу за регламентом Торгової палати Стокгольма ("арбітраж ТПС") або арбітражу за регламентом ЮНСІТРАЛ ("арбітраж ЮНСІТРАЛ"). Щодо відмінності цих арбітражів можете прочитати у нашій попередній статті "Стягнення збитків з Росії через війну в інвестиційному арбітражі. Різниця між арбітражем ТПС та ЮНСІТРАЛ".
Регламент ТПС встановлює, що арбітражний розгляд має завершитися протягом 6-и місяців з моменту передачі справи трибуналу. Однак, арбітражний розгляд рідко завершується в цей строк. Якщо справа проста і Росія не братиме участі в процесі, розгляд може тривати приблизно 1-2 роки.
Арбітраж по регламенту ЮНСІТРАЛ може зайняти більше часу – якщо Росія не бере участь в процесі призначення арбітрів, справа передається до Постійної палати третейського суду в Гаазі для обрання компетентного органу, який згодом призначає арбітра(ів) для розгляду справи. Така процедура призначення складу трибуналу може затягнутися на кілька місяців. Розгляд кримських справ в арбітражах по регламенту ЮНСІТРАЛ займав 2-4 роки. Оскільки питання щодо юрисдикції у подібних справах вже остаточно вирішено на користь інвесторів, майбутні справи, ймовірно, вирішуватимуться швидше.
На сайті ТПС є калькулятор, за допомогою якого позивач може підрахувати майбутні арбітражні витрати. Наприклад, якщо сума спору становить 1 мільйон євро та справа розглядається трибуналом з трьох арбітрів, загальна сума арбітражних витрат становитиме приблизно 108,445 євро (ця сума включає оплату послуг ТПС, арбітрів та інші витрати). Як правило, ТПС вимагає попередню оплату арбітражних витрат. Якщо Росія відмовиться платити свою частину арбітражних витрат, позивачу доведеться оплатити всі арбітражні витрати самостійно.
В арбітражі ЮНСІТРАЛ немає адміністративних зборів ТПС, проте арбітрам можуть бути виплачені ті самі суми незалежно від того, чи були вони призначені ТПС. Наприклад, за позов на суму 1 мільйон євро витрати на розгляд справи арбітрами становитимуть приблизно 80,000 євро. З огляду на те, що арбітраж ЮНСІТРАЛ більш гнучкий, ніж ТПС, можна спробувати переконати арбітрів, що це невиправдано велика сума або, принаймні, попросити оплату цих витрат частинами, особливо, якщо Росія не братиме участі у процесі.
Також не слід забувати про юридичні витрати. В арбітражі ТПС ці витрати можуть бути дещо меншими, оскільки більшість процедурних питань врегульовані регламентом. Хоча різниця навряд чи буде суттєвою. Витрати на юристів залежать від таких двох факторів. По-перше, чи бере участь Росія в процесі та чи заперечує вона юрисдикцію / факти, які ви заявляєте (у цьому випадку може знадобитися підготовка показань свідків та експертних висновків, а також проведення тривалих усних слухань). По-друге, наскільки складними є фактичні обставини вашої справи. Наприклад, якщо ви втратили партію зерна, ринкову вартість якого визначити досить просто, така справа буде дешевшою. Однак, якщо ви втратили завод з великою кількістю обладнання, ринкову вартість якого визначити набагато складніше, така справа може бути дорожчою. Юридичні витрати за просту справу, якщо Росія не бере участі в процесі, можуть становити від 25,000 до 75,000 доларів США.
Регламент ЮНСІТРАЛ та ТПС допускають приєднання/консолідацію позовів. Як видно з кримських справ, трибунали по регламенту ЮНСІТРАЛ приймали до розгляду масові позови зі схожими фактичними обставинами. Якщо позови об’єднуються або подається масовий позов, позивачі можуть понести набагато менші витрати ніж ті, що зазначені вище.
Можливість виконання рішень національних судів у іноземних юрисдикціях
Можливість виконання рішення українського суду за кордоном та процедура залежить від того, чи діє між Україною та країною, в якій ви хочете виконати рішення, угода про взаємне визнання судових рішень. Якщо така угода існує, то виконання буде відносно простим. Якщо ні – для виконання рішення за кордоном може знадобитися повторний перегляд всієї справи.
2 липня 2019 року Україна підписала Гаазьку конвенцію про визнання та виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах. Ця конвенція дозволяє спростити виконання судових рішень між державами. Конвенція набирає чинності з 1 вересня 2023 року. На сьогодні учасниками конвенції є 28 держав, переважно це країни-члени ЄС. Великобританія, США та Канада (які прийняли або розробляють національне законодавство, що дозволяє конфісковувати російські активи для відшкодування збитків, завданих війною Росії) або взагалі не підписали конвенцію, або не підтвердили дату, з якої вона набуде для них чинності.
Наприклад, якщо ви хочете виконати українське судове рішення в Англії, вам потрібно буде доводити англійському суду, що:
1) Ваше рішення винесене на певну суму – це зробити не складно;
2) Український суд має юрисдикцію, засновану на англійських правилах юрисдикції. Зробити це навряд чи можливо – Росія має суверенний імунітет по англійському праву. Крім того, визнання українського рішення в англійському суді може коштувати так само, як і процес в інвестиційному арбітражі. І якщо витрати за інвестиційний арбітраж можуть бути стягнуті з Росії, то витрати на виконання українського рішення в англійському суді, як правило, не підлягають відшкодуванню.
Отже, виконання рішення українського суду проти Росії за кордоном може бути дуже складним та дорогим. У багатьох юрисдикціях таке рішення взагалі не можна буде виконати через концепцію суверенного імунітету, яка захищає держави від позовів у національних судах інших держав.
Можливість виконання рішень інвестиційного арбітражу в іноземних юрисдикціях
Проблем з імунітетом не виникає на етапі виконання рішення інвестиційного арбітражу. Росія уклала інвестиційну угоду з Україною, і тим самим погодилась на можливість подання позовів проти неї в міжнародний інвестиційний арбітраж щодо всіх спорів, які випливають з цієї угоди.
Незалежно від того, за яким регламентом проводився арбітраж – ТПС або ЮНСІТРАЛ, місце розгляду арбітражу, скоріше за все, буде в країні-учасниці Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. На сьогодні учасниками Конвенції є 169 держав. Конвенція передбачає, що арбітражні рішення, винесені в одній договірній державі, можуть бути виконані в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції. Таким чином, технічно немає жодних проблем із виконанням рішення інвестиційного арбітражу там, де знаходяться російські активи.
Звернути стягнення можна не на всі активи Росії – це стосується як арбітражних рішень, і судових рішень. Можна вимагати звернення стягнення на будь-які комерційні активи Росії, незалежно від наявності спеціального національного законодавства. На суверенні активи Росії (наприклад, гроші центрального банку, рахунки посольств тощо) стягнення може бути звернене тільки, якщо держава, де знаходяться такі активи, прийме відповідне законодавство. Зараз над таким законодавством працюють США, Канада, Великобританія та деякі країни ЄС, і, ймовірно, воно набуде чинності до того часу, коли будуть винесені рішення інвестиційних арбітражів про відшкодування збитків з Росії, завданих нею в результаті повномасштабної війни проти України.
Висновки
Якщо ви потребуєте відшкодування моральних збитків, то ви можете зробити це лише в українських судах. Ви не можете вимагати відшкодування моральної шкоди в інвестиційному арбітражі.
Якщо ви хочете отримати відшкодування збитків, завданих вашому бізнесу, то ви можете спробувати звернутися до українського суду, проте у цьому випадку немає гарантованого шляху до компенсації, і ви ризикуєте програти. Переваги українських судів – вони набагато дешевші, а процес може завершитися швидше, ніж в інвестиційному арбітражі. Серед недоліків – навіть якщо ви виграєте справу, можуть виникнути серйозні проблеми з виконанням вашого судового рішення за кордоном. Іноземні суди можуть вирішити, що такі рішення не підлягають виконанню, виконання рішення може тривати довго і може коштувати стільки ж, скільки інвестиційний арбітраж.
Інвестиційний арбітраж більше підходить для стягнення збитків бізнесу, який був пошкоджений на окупованих територіях. В результаті арбітражу ви отримаєте рішення, яке майже автоматично може бути виконане в багатьох країнах світу і не може бути оскаржене на підставі імунітету Росії або на підставі того, що українські суди не мали законних підстав вимагати від Росії відшкодування збитків.
Якщо ваш позов на невелику суму або ви не можете оплатити арбітражні та юридичні витрати, спробуйте самостійно або за допомогою ваших юристів знайти тих, хто зазнав подібних до ваших збитків. Об’єднання декількох справ в один процес може допомогти зменшити витрати до прийнятної для вас суми. Детальніше про це можете прочитати у нашій попередній статті "Як підготуватися до інвестиційного арбітражу проти Росії: що необхідно зробити та які докази зібрати".
Щоб обговорити з нами вашу інвестиційну справу, напишіть на [email protected].
