Вступ
Англійські суди мають широкий арсенал забезпечувальних заходів для захисту кредиторів від боржників, які ухиляються від оплати боргу. Одним із таких заходів є міжнародна судова заборона на заморожування активів - докладніше про це читайте в нашій статті: https://fortiorlaw.com/news/freezing-injunctions-in-english-litigation-and-arbitration/. Іншим, менш відомим заходом, є тимчасова ліквідація.
Тимчасова ліквідація — це екстрений захід, що може застосовуватись у підтримку клопотання про ліквідацію. Наслідки наказу про тимчасову ліквідацію можуть бути серйозними: директори компанії-відповідача втрачають свої повноваження (за винятком оскарження наказу про тимчасову ліквідацію), які переходять до тимчасового ліквідатора, що є посадовою особою суду: Pacific & General Insurance Co Ltd v Hazell [1997] B.C.C. 400.
Практично неминучим наслідком такого наказу є блокування компанії-відповідача та припинення її діяльності. Подальші дії залежать від конкретних повноважень тимчасового ліквідатора, але вони часто включають запобігання розтрати активів, розслідування діяльності компанії та перевірку її бухгалтерських книг для запобігання правопорушенням з боку колишніх директорів або інших осіб, які контролюють компанію-відповідача.
Важливо зазначити, що наказ про тимчасову ліквідацію може бути виданий ex-parte, тобто без попереднього повідомлення компанії-відповідача. Він також може бути винесений у терміновому порядку, протягом декількох годин або, в крайньому випадку, днів після подання заяви до суду.
Ця стаття розглядає умови призначення тимчасового ліквідатора в Англії, а також наводить приклади із судової практики, де англійські суди призначали тимчасових ліквідаторів.
Законодавча база
Призначення тимчасових ліквідаторів регулюється розділом 135 Закону про банкрутство 1986 року, який встановлює, що:
(1) З урахуванням положень цього розділу суд може в будь-який час після подання клопотання про ліквідацію призначити тимчасового ліквідатора.
(2) В Англії та Уельсі призначення тимчасового ліквідатора може бути здійснено в будь-який час до винесення постанови про ліквідацію; при цьому може бути призначений або офіційний керівник, або будь-яка інша особа...
Умови призначення тимчасового ліквідатора
Тимчасовий ліквідатор може бути призначений за дотримання таких умов:
- Суд може призначити тимчасового ліквідатора тільки між поданням клопотання про ліквідацію та виданням наказу про ліквідацію (розділ 135 Закону про банкрутство 1986 року). Цей період дає змогу тимчасовому ліквідатору керувати активами компанії та забезпечувати їхній захист, поки суд вирішує, чи виправданий наказ про ліквідацію.
- Суд повинен мати необхідну юрисдикцію щодо компанії, щоб призначити тимчасового ліквідатора. До них відносяться компанії, зареєстровані в Англії та Уельсі, або іноземні компанії, які можуть бути ліквідовані як незареєстровані компанії відповідно до статті 220(1) Закону про банкрутство 1986 року. Ця юрисдикція була у справі Stocznia Gdanska SA проти Latreefers Inc [1998] EWHC 1203 (Comm).
- Існує ймовірність, що компанія в кінцевому підсумку буде ліквідована: Union Accident Insurance Co Ltd [1972] 1 WLR 640.
- Має бути виконана одна з таких вимог:
- призначення тимчасового ліквідатора необхідне для запобігання розтраті активів;
- призначення тимчасового ліквідатора відповідає суспільним інтересам або необхідне для запобігання незаконній діяльності компанії;
- існує ризик порушення цілісності бухгалтерських книг і записів компанії, якщо тимчасовий ліквідатор не буде призначений;
- існує термінова необхідність в управлінні банкрутством.
Детальний розгляд цих умов з посиланням на англійське прецедентне право викладено далі.
Незаконна діяльність і ризик розтрати активів
Основною причиною призначення тимчасового ліквідатора є запобігання розтрати або неналежного використання активів компанії її директорами, особливо в проміжний період, коли такі ризики є найбільш імовірними. Цей захід може бути застосований, коли є докази того, що директори можуть займатися незаконною діяльністю, наприклад шахрайством або порушенням санкцій. Суд втручається, щоб забезпечити управління активами незалежною третьою стороною, таким чином захищаючи їх від втрати, неправильного або протиправного використання.
Revenue and Customs v Rochdale Drinks Distributors Ltd [2011] EWCA Civ 1116. У цій справі суд призначив тимчасового ліквідатора ex-parte через серйозні побоювання щодо добросовісності керівництва компанії та належності її бухгалтерського обліку. Лорд-суддя Льюїсон назвав призначення тимчасового ліквідатора «одним із найнав'язливіших тимчасових засобів в арсеналі суду» (п. 109-111), а лорд-суддя Рімер у п. 99 підкреслив, що призначення тимчасового ліквідатора — це надзвичайно серйозний крок, який може призвести до припинення основної діяльності компанії, що може завдати непоправної шкоди. У п. 113 суд зазначив, що лише ймовірності ліквідації компанії за клопотанням кредитора недостатньо для призначення тимчасового ліквідатора; необхідні додаткові підстави. Проте у справі Rochdale Drinks суд вирішив призначити тимчасового ліквідатора, зважаючи на сумніви щодо добросовісності керівництва та якості ведення бухгалтерського обліку, оскільки функції тимчасового ліквідатора включають встановлення контролю над бухгалтерськими книгами та документами компанії для розслідування її операцій.
Financial Conduct Authority v Allied Wallet Ltd [2019] EWHC 2808 (Ch). Суд призначив тимчасових ліквідаторів для установи електронних грошей через побоювання щодо спільного використання коштів компанії та клієнтів, а також нерозголошення інформації про значні регуляторні заходи з боку Федеральної торгової комісії США. Ці проблеми свідчили про серйозні недоліки у веденні обліку в компанії та підвищували ризик розтрати активів. Суд втрутився, щоб зберегти статус-кво та забезпечити належне управління активами компанії до ухвалення остаточного рішення за клопотанням про ліквідацію.
Barker v Baxendale-Walker [2018] EWHC 2518 (Ch). Суд розглянув питання про шахрайське управління активами, призначивши тимчасових ліквідаторів для управління справами компанії. Справа стосувалася адвоката, який надав неналежні податкові консультації, що призвело до значних фінансових втрат. Суд наголосив на необхідність призначення тимчасових ліквідаторів через ризик подальшої розтрати активів та потенційно шахрайської діяльності.
Secretary of State for Business, Innovation and Skills v New Horizon Energy Ltd [2015] EWHC 2961 (Ch). Тимчасові ліквідатори були призначені без повідомлення для компаній, які займалися продажем сумнівних нафтогазових інвестицій. Суд виявив, що компанії не надали адекватних пояснень щодо використання коштів інвесторів і перешкоджали розслідуванням з боку регуляторних органів. Призначення тимчасових ліквідаторів було визнано необхідним для захисту інвесторів і запобігання подальшій незаконній діяльності, що підкреслює важливість прозорості та належного ведення обліку.
Parkwell Investments Ltd v Wilson [2014] EWHC 3381 (Ch). Суд призначив тимчасового ліквідатора у зв'язку з участю компанії в шахрайському ухиленні від сплати ПДВ. Призначення було здійснено без повідомлення. Було встановлено, що директори застосовували методи, які порушували цілісність фінансової документації компанії. Суд наголосив на ризику розтрати активів і шахрайських дій, що виправдовувало необхідність призначення тимчасового ліквідатора для управління справами компанії та захисту інтересів кредиторів.
Аналогічний висновок було зроблено у справі National Commercial Bank of Jamaica Ltd v Olint Corp Ltd [2009] UKPC 16, пункти 17-18, де призначення тимчасового ліквідатора було визнано доцільним через серйозні побоювання щодо розтрати активів. У цій справі компанія домагалася винесення тимчасової судової заборони щодо банку за закриття її рахунків, стверджуючи, що банк діяв зловмисно і в порушення Закону про банківську діяльність 1992 року (Ямайка) і Закону про чесну конкуренцію 1993 року (Ямайка), намагаючись спонукати компанію та її клієнтів до порушення договору.
Врахування публічних інтересів
Суд може призначити тимчасового ліквідатора, якщо компанія займається діяльністю, що суперечить публічним інтересам і має бути негайно припинена.
Re Treasure Traders Corporation Ltd [2005] EWHC 2774 (Ch). Суд призначив тимчасового ліквідатора, щоб припинити діяльність компанії, яка проводила незаконну лотерею, тим самим захищаючи суспільство від подальшої шкоди. Суд визнав діяльність компанії незаконною відповідно до Закону про чесну торгівлю 1973 року, що становила собою незаконну лотерею. З огляду на майже повну впевненість у прийнятті рішення про ліквідацію, суд вважав доцільним призначити тимчасового ліквідатора для збереження активів компанії та запобігання подальшій незаконній діяльності.
DTI v Delfin International (SA) Limited [1998] 1 B.C.L.C. 71. Суд призначив тимчасового керуючого з ліквідації компанії, замішаної в незаконній торговельній практиці в кількох країнах. Хоча спочатку суд сумнівався через те, що діяльність компанії велася в юрисдикціях, де вона була законною, зрештою було ухвалено рішення призначити тимчасового ліквідатора для запобігання продовженню незаконної діяльності у Великій Британії. Це рішення підкреслює важливість захисту публічних інтересів, навіть якщо компанія діяла на законних підставах в інших регіонах.
Highfield Commodities Ltd, Re [1985] 1 W.L.R. 149. Суд ухвалив постанову про ліквідацію і призначив тимчасового ліквідатора ex-parte щодо компанії, яка займалася торгівлею стратегічними металами. Це було зроблено за клопотанням державного секретаря з міркувань публічного інтересу. Суд встановив, що компанія та її американські агенти вступили в змову з метою ошукати клієнтів, повертаючи їм сплачені гроші, посилаючись на складність і витратність судових процесів в Англії. Крім того, компанія не вела належної звітності, як того вимагав розділ 12 Закону про компанії 1976 року. Суд визнав за доцільне ліквідувати компанію в публічних інтересах, що виправдовувало призначення тимчасового ліквідатора без зобов'язань з відшкодування збитків. Ця справа підкреслює готовність суду втрутитися на захист публічних інтересів, навіть без типових фінансових гарантій.
Senator Hanseatische Verwaltungsgesellschaft GmbH, Re [1997] 1 W.L.R. 515. Суд відхилив апеляцію на судову заборону, що перешкоджала подальшому існуванню багаторівневої схеми обігу грошей, визнаної незаконною лотереєю. У своєму рішенні суд наголосив на важливості захисту суспільства від таких схем, які, хоча й передбачали певний елемент майстерності, здебільшого ґрунтувалися на випадковості та відповідно кваліфікувалися як незаконні лотереї. Призначення тимчасового ліквідатора було визнано необхідним для припинення цих оманливих дій.
MHMH Ltd проти Carwood Barker Holdings Ltd [2004] EWHC 3174 (Ch). Суд призначив тимчасового ліквідатора для захисту публічних інтересів у зв'язку з причетністю компанії до неправомірного продажу фінансових продуктів. Значна неплатоспроможність компанії та потенційна шкода для численних інвесторів виправдовували втручання суду. Призначений тимчасовий ліквідатор повинен був управляти залишковими активами компанії та розглядати претензії проти неї, забезпечуючи захист публічних інтересів під час їх вирішення.
City Vintners Ltd, Re [2001] 12 WLUK 207. Суд призначив тимчасових ліквідаторів ex-parte, не вимагаючи від державного секретаря надання зобов'язань щодо відшкодування збитків, за клопотанням, поданим у публічних інтересах. Суд визнав достатніми докази діяльності компаній, які вимагали негайного втручання для захисту суспільства, відхиливши аргументи компаній про те, що таке призначення було зайвим і непропорційним. Ця справа підкреслює прерогативу суду віддавати перевагу суспільним інтересам перед корпоративними у випадках значної суспільної шкоди.
One World Logistics Freight Ltd, Re [2018] EWHC 264 (Ch). Суд призначив тимчасового ліквідатора у зв'язку з ризиком можливої причетності компанії до відмивання грошей. Банк компанії закрив її рахунки, що позбавило її можливості вести торговельні операції і викликало підозри в законності її фінансової діяльності. Суд дійшов висновку, що призначення тимчасового ліквідатора було необхідним для збереження активів компанії та підтримання її діяльності, забезпечивши захист суспільних інтересів на час ретельного розслідування звинувачень.
Термінова необхідність в управлінні банкрутством
Якщо компанія явно неплатоспроможна і є термінова необхідність в управлінні її справами для захисту інтересів кредиторів, суд може віддати перевагу призначенню тимчасового ліквідатора перед іншими процедурами банкрутства.
Така терміновість була встановлена у справі Data Power Systems Ltd v Safehosts (London) Ltd [2013] EWHC 264 (Ch), де суд призначив тимчасового ліквідатора для сприяння швидшому продажу активів компанії, враховуючи її критичний фінансовий стан.
Висновок
Тимчасова ліквідація є одним із найсильніших засобів в арсеналі англійського суду. Вона блокує діяльність компанії та позбавляє її директорів більшості їхніх повноважень. Також тимчасовий ліквідатор може розслідувати будь-які правопорушення, які могли бути вчинені через компанію.
Для призначення тимчасового ліквідатора необхідно подати клопотання про ліквідацію, продемонструвати суду ймовірність успіху цього клопотання та нагальну потребу в тимчасовій ліквідації, наприклад, розтрата активів компанії, незаконна діяльність компанії або ризик щодо цілісності її бухгалтерських книг і записів. Наказ може бути винесено ex-parte, тобто без попереднього повідомлення компанії, і в терміновому порядку, протягом декількох годин або днів після подання клопотання.
Fortior Law – міжнародна фірма, що динамічно розвивається та спеціалізується на вирішенні спорів. Наш лондонський офіс допомагає клієнтам у поданні клопотань про призначення тимчасових ліквідаторів або протидії призначенню тимчасових ліквідаторів їхніми опонентами. Наш офіс у Нікосії також має значний досвід призначення/оскарження призначення тимчасових ліквідаторів на Кіпрі, де діють схожі принципи, як описано вище. Для отримання додаткової інформації зв'яжіться з нашою контактною особою в англійському офісі Fortior за адресою [email protected] або в кіпрському офісі за адресою [email protected].
